Печера Млинки, село Залісся Чортківського району на Тернопільщині. Тут, в одному з залів, мене (на моє ж прохання!) спелеологи залишають на дві доби саму самісіньку - без будь-якого зв’язку з «тим світом». На «тому» світі (ось як все перевернулося!) люди будуть милуватися яскравими блискітками на снігу, блакитним небом з хмарками-білявками, слухатимуть тенькання синички й ревіння худоби, що чекає сіна в годівницю, вдихатимуть пахощі глиці (саме взимку вони стають густими, якимись тягучими...)

Почну з того що я, і мої двоє супутників приїхали в Воловець, електичкою Львів-Мукачево в 10.40. Поки готувалися до походу вирішили сфотографуватись на память.

Це невеличка розповідь про те, як я та мій друг yarema9 пройшлися Чорногорою. Можливо комусь буде просто приємно прочитати про знайомі місця та побачити їх на фото, а хтось почерпне собі корисну інформацію перед походом за цим маршрутом. Я старався, а що з цього вийшло - читайте далі.

Ідея проходження траверса Чорногірського хребта в зимовий сезон мучила мене довго і важко. Тим паче що я його не проходив для ознайомлення влітку. Були купи карт, звітів, страшних оповідей учасників, байок, пересторог, порад корисних і не дуже і звичайно бажання. Ще був брак «добровольців-мазохістів» що вважають за краще провести вихідні в умовах які далеко не нагадують мякий диван, шампанське, теплу хату і друзів з балалайками в хороводі.