Чорногірський хребет, траверс, 29.12.2008 – 4.1.2009

Ідея проходження траверса Чорногірського хребта в зимовий сезон мучила мене довго і важко. Тим паче що я його не проходив для ознайомлення влітку. Були купи карт, звітів, страшних оповідей учасників, байок, пересторог, порад корисних і не дуже і звичайно бажання. Ще був брак «добровольців-мазохістів» що вважають за краще провести вихідні в умовах які далеко не нагадують мякий диван, шампанське, теплу хату і друзів з балалайками в хороводі Smile. Було вирішено – група має складатись не менш як з 3-ьох учасників. Взимку Карпати, як правило, інші. І брак людей може закінчитися фатально для людини, яка отримає травму. «Чим далі в ліс – тим більше дров» - але ця приказка могла застосуватися тільки в протилежному значенні. Дні до відїзду спливали на очах і разом з ними зменшувалась і без того маленька група потенційних «садо-мазо». Врешті-решт було вирішено зупинитися на кількості три екз. і почалося полювання на жертву яку піймали аж в Житомирі Smile

Нитка маршруту
(зеленими стрілками позначені місця ночівль, червона лінія - планований маршрут, синя - відхилення через погану видимість)



Виїзд 29.12 о 21.30 до ІФ, очікування Павла до 8.45, виїзд «ІФ-Верховина» до Ільців в 11.00. Перехід до Верхньої Дземброні ногами забрав трохи часу і в колибу під Смотричем ми влізли трохи пізненько Smile.




31.12.2008 (колиба під Смотричем – ПІЧ)

«Сковорідка». Цілий день немилосердно палить сонце. Навіть вище зони лісу – повний штиль. В термобілизні йдеться на ура.







На ПІЧ виходимо вже в сутінках.











Місце популярне, людей немало – Вінниця, схід України, Київ. НР зустрічаємо до 4-ї ранку.


1.1.2009 (ПІЧ – Туркул)
Вихід, як і попереднього дня – біля 12.00 Smile. Впродовж усього походу над нами висіло прокляття «12-ї години» - незалежно від часу підйому вихід був не раніше другої половини дня. Зважаючи на те, що зимою світловий день закінчується приблизно в 17.30, ми регулярно здобували вельми корисні навики пересування вночі Smile.
Доволі швидко під ногами промайнула Дземброня, пару безіменних підйомів.







На Менчулі був вже відчутний вітрюган, тому його траверснули і продовжили підйом збоку.



Далі спуск, і на перемичці між Менчулом і Бребенескулом нас накрив снігопад. Видимість дуже обмежена. Підйом на Бребенескул відбувався вже «на автопілоті».



Спуск і подальше просування в бік Гутин-Томнатека – виключно по показам компасу та напівзаметених слідах. Короткочасні розриви трохи полегшували орієнтування. На Ребра піднімались вже в темряві. Вітер поривчастий, снігопад.





На «ножі» над Несамовитим стало зрозуміло, що ночувати прийдеться таки на хребті – видимість дуже і дуже обмежена, сильний вітер, пізня година. Не памятаю, скільки ми працювали лопатами – але намет встановити вдалося досить надійно.





Ніч пройшла напружено.

2.1.2009 (Туркул – цирк Говерли)
Вранці вітер розігнав хмари і ми нарешті побачили в якому місці «забівачились».









Форсовані збори Smile, вихід – 12.00, підйом на Туркул, Данціж відбулись без проблем.



Далі спуск – зустріч з групою КПІ ТК «Глобус»



Далі буде....

Последний раз редактировалось: 407 (Вт Янв 20, 2009 11:17), всего редактировалось 1 раз